- піп
- (род. попа́)1) церк. поп, свяще́нник2) только мн. ч.:
попи́, -і́в собир. — попы́; духове́нство
3)на попа́ — (ставить стоймя) на попа́
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
попи́, -і́в собир. — попы́; духове́нство
на попа́ — (ставить стоймя) на попа́
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.